с. Крячківка. Крячківський ДНЗ








Сторінка психолога

Поради, техніки та вправи  педагога щодо превенції професійного стресу та "вигорання"

 

Подолання стресу - це важливі психічні та поведінкові зусилля, якими людина відповідає на вимоги, що висуваються стресом. Це не одна стратегія, яка вживається за будь-яких обставин, у будь-який час. Люди долають стреси по-різному.

Ефективна відповідь на стрес, яка веде до адаптації, це використання такої стратегії взаємодії зі стресором, яка значно знижує переживання стресу.

Різноманіття способів подолання стресу можна сконцентрувати в чотири великі блоки :

1. Активна взаємодія зі стресором або вплив на саму проблему. Для цього слід коректно визначити проблему, бо це допоможе знайти її вірне вирішення.

2. Зміна погляду на проблему, зміна ставлення до неї або інша інтерпретація проблеми.

Перший спосіб нової інтерпретації проблеми - переоцінка, гаслом якої може бути постулат: все не настільки погано. Другий спосіб змінити погляд на проблему - соціальне порівняння; мені краще, ніж іншим. Третій спосіб - уникання: "Це не проблема". Четвертий - гумор: "Це смішно".

3. Прийняття проблеми і зменшення фізичного ефекту від породжуваного нею стресу. Так, вживання ліків є відомим способом зменшення шкідливого стресу, але приймати їх треба з обачністю. Краще подбати про усунення самого джерела стресу. Якщо цього не зробити, то проблема психологічної залежності зростатиме.  Найпростіший спосіб зменшити ознаки стресу (високий тиск крові, прискорене дихання) - релаксація або розслаблення. Існує багато методів розслаблення серед них нервово - м'язова релаксація, контроль дихання, аутогенне тренування, фізичні вправи (біг, танці, їзда на велосипеді, тощо). Ці дії дуже важливі для підтримки здоров'я і зменшення стресу.

4. Комплексні засоби боротьби зі стресом, що поєднують у собі перелічені вище групи, а також:

·       Вживання продуктів харчування, котрі зміцнюють нервову систему: яблука, аромат яких має дивовижну заспокоюючу силу, якісні макарони, котрі сприяють синтезу серотоніну (гормону "спокою"), водорості, унікальне співвідношення мікроелементів котрих сприяє зміцненню нервової системи, родзинки, які зміцнюють серцеві м'язи та ін.

·       Аромотерапія - м'яту, любисток, чабрець та інші трави бажано використовувати як прикрасу кімнати, вживати у вигляді заспокоюючого чаю.

·       Засоби, які сприяють розслабленню нервової системи: спокійна музика, книготерапія.

До засобів боротьби зі стресом можна віднести допомогу інших. Людина в стані стресу може звернутися за допомогою і підтримкою до близьких, психолога чи психотерапевта. Але не менш дієвим засобом є надання допомоги іншим людям.

Серед комплексних способів подолання стресу - зміна способу життя, наближення його до здорового і врівноваженого. Те, що з нами трапляється, - це наслідок того, як ми живемо, що їмо, як поводимося, яких звичок дотримуємося.

Звичайно, кожному з нас навряд чи знадобляться всі запропоновані способи. Пропонуємо відібрати з них найбільш прийнятні, котрі складатимуть особистий базовий набір психологічних прийомів та вправ, необхідних для успішного виходу зі стресових ситуацій та профілактики стресів.

Отже, від стресу можна ефективно боронитися. Він може бути навіть корисним. Якщо б у житті все завжди йшло за нашими планами, якби ми ніколи не зустрічалися із загрозою, не ставили б перед собою складні цілі, то що б нас змушувало замислюватися над життям, формувати у собі терпіння, стриманість, мужність, волю?

 

 

 

 

Методи профілактики і корекції емоційного вигоряння педагогів

 

 

Для профілактики та допомоги педагогам у подоланні синдрому вигоряння рекомендовано наступне:

 

Ø організація робочих пауз для емоційного розвантаження;

 

Ø  оптимізація режиму роботи та відпочинку;

 

Ø  навчання прийомам релаксації та саморегуляції психічного стану;

 

Ø прищеплювання навичок конструктивних (успішних) моделей долає поведінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поради, рекомендовані лікарем Д. Лейком, названі звичками, що дозволяють піклуватися про своє психосоматичне здоров'я.

 

1.     Звички правильного харчування, що має на увазі:

 

Ø регулярний прийом збалансованою, багатою на вітаміни їжі;

 

Ø включення в раціон фруктів і овочів, багато грубої їжі, особливо цільного зерна і круп;

 

Ø  обмеження жирної їжі, рослинних олій і білків;

 

Ø  дуже багато свіжої чистої води (не менше 8 склянок на день).

 

 

2.     Багато рухатися і фізично тренуватися по 20-30 хвилин три рази на тиждень. Регулярні фізичні вправи сприяють виведенню з організму хімічних речовин, що утворюються в результаті стресу, роблять релаксацію більш глибокої і поліпшують сон. Будь-які фізичні вправи або спорт, якщо навантаження не дуже великі, корисні для організму.

 

3.      Мати правильне дихання. Якщо воно рівне і глибоке, діафрагмальне, то діє заспокійливим чином.

 

4.      Освоєння і щоденне використання прийомів релаксації, спрямованої на зниження фізичної, розумової та емоційної напруженості. При високій стрессогенності робочого дня рекомендується не збирати напругу до вечора, а використовувати техніки релаксації кілька разів на день.

 

5.      Жити цікаво. Культивувати хобі, розвивати різнобічні переваги, не замикатися лише на роботі, знаходити різні інтереси в житті.

 

6.     Робити перерви в роботі і активно відпочивати, влаштовувати розвантажувальні дні зі зміною діяльності, екскурсіями, прогулянками і поїздками на природу, організовувати свята для себе, своєї родини, близьких людей або для співробітників.

 

7.     Сказати «ні» шкідливим звичкам.

 

8.      Дбати про позитивний настрій на цілий день. Розвивати звички позитивного самонавіювання і мислення, формувати позитивні установки та побажання.

 

9.     «Вирощувати сад» вдома, на робочому місці, на дачі, у дворі. Спілкування з живою природою.

 

 

10. Спілкуватися з домашнім улюбленцем.

 

 

11.Знаходити час для турботи про себе, слухати музику, дивитися улюблені передачі, фільми, читати книги.

 

12. Культивувати в собі відчуття спокою. Не дозволяти похмурим думкам і поганого настрою руйнувати душевну рівновагу і благополуччя. Використовувати всілякі техніки для саморегуляції психічного стану.

 

 

 

 

 

Заняття з елементами тренінгу для педагогів на теми:

1.МОЯ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ.

2.ПІЗНАЙ СЕБЕ.

3.ЯК ТЕБЕ СПРИЙМАЮТЬ ІНШІ?

4.СПРОБУЙ ПОДОЛАТИ СВОЇ  НЕДОЛІКИ

5. ПОЗИТИВНИЙ ОБРАЗ «Я»

6. ТВОРІМО ДОБРО І ПОСМІХАЙМОСЯ    КОЖНОМУ

7.Я І КОНФЛІКТ

8.ЯК СЕБЕ КОНТРОЛЮВАТИ?

9.ВІДПОВІДАЛЬНА ПОВЕДІНКА

10. Я І МОЄ ЗДОРОВ’Я

11. Я І КОНФЛІКТ

 

 

 

 

 

 

1.ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ «МОЯ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ»

 Мета: розвиток підлітка як особистості, розкриття його позитивних здібностей, засвоєння визначеного життєвими та суспільними потребами обсягу знань про особистість, взаєморозуміння.

 Завдання:

 • створювати оптимальний соціально- психологічний мікроклімат у колективі з метою сприяння духовному і творчому саморозкриттю учасників;

 • допомагати дітям усвідомлювати і розуміти свої позитивні та негативні риси;

 • сприяти розвитку навичок самоаналізу.

 Матеріали: м’яка іграшка, плакат із «Правилами роботи», бейджики, вислови філософів («У кожної людини є дзеркало, в якому вона може чітко розглядати себе», «Пізнай себе, пізнай свою природу — і ти пізнаєш Істину»).

 

Вправа «Мій образ»

 Мета: підготовка учасників до роботи, створення позитивної атмосфери, хорошого настрою, визначення особливостей кожного. Ведучий вітається з групою, роздає кожному учаснику аркуш паперу А4, на якому потрібно написати своє ім’я і намалювати власний образ (це може бути певний символ, предмет — будь-що).

 Після того як учасники виконали завдання, психолог пропонує по черзі назвати своє ім’я і представити власний образ. Малюнки прикріплюються на дошку. Так створюється «галерея портретів» учасників групи

Вправа «Правила роботи»

 Мета: прийняття правил роботи групи. Учасники читають написане на плакаті і приймають правила роботи групи.

 Правила роботи:

 1. Бути активним.

 2. Звертатися одне до одного на ім’я.

 3. Не критикувати.

 4. Правило піднятої руки.

 5. Бути щирим.

 6. Не оцінювати одне одного.

 7. Принцип «тут і тепер».

 8. Принцип «конфіденційності».

 9. Дотримуватися запропонованих правил.

 

Вправа «Очікування»

 Мета: визначення очікувань учасників щодо занять.

 Ведучий на дошку прикріплює плакат із малюнком чаші, а дітям роздає стікери червонного кольору у вигляді сердечок. Пропонує подумати, чого вони очікують від заняття, і написати на сердечках. Потім прочитати  написане і приклеїти їх у символічну чашу, зображену на плакаті.

Притча «Істина»

 Колись люди вірили, що є не один, а багато богів. Одного разу боги вирішили створити Всесвіт: створили зірки, сонце, моря, гори,

 Людину та Істину. Однак постало питання про те, куди сховати

 цю Істину, щоб людина її не змогла відшукати.

 — Давайте сховаємо її на далекій зірці, — сказав один із богів.

 — А давайте на найвищій гірській вершині, — запропонував інший.

 — Ні, давайте покладемо її на дно найглибшої безодні, — промовив третій.

 — Може, сховаємо її на Місяці? А наймудріший Бог сказав:

 — Ні, ми сховаємо Істину в серці людини. Тоді вона шукатиме її в усьому всесвіті, не знаючи, що постійно носить у собі.

 Ведучий. Діти, як ви думаєте, що таке Істина? Це те, заради чого живе людина; знання про те, як побороти зло. Тепер подумайте, чому боги все-таки вирішили сховати Істину в серці людини? Тому що кожен із нас — це маленький Всесвіт, це якась Істина. Ми можемо знайти Істину, якщо зазирнемо в себе, вивчимо себе. Давайте зробимо це — пошукаємо Істину.

 

Вправа «Промінчик сонця»

 Мета: усвідомлення своїх позитивних і негативних рис характеру. Дітям пропонується на аркуші паперу намалювати сонечко і написати на промінчиках 5 позитивних і 5 негативних рис.

 Обговорення:

 — Чи важко було визначити риси характеру?

 — Що важче і чому? Ведучий говорить: «Хваліть себе. Критика руйнує внутрішній дух, а похвала зміцнює його».

 

 

 

Вправа «Самокритика»

 Мета: навчання об’єктивно оцінювати свої якості; усвідомлювання власних слабких сторін; формування адекватної самооцінки. Кожен учасник отримує модель-малюнок сніговика, на якому записує свої «мінуси» — негативні якості і зачитує написане вголос.

 Обговорення:

 — Які труднощі виникали у вас упродовж виконання вправи?

 Ведучий. Приймайте свої недоліки. Визнайте, що вони — ваша відповідь на якусь потребу, і зараз ви шукаєте новий, позитивний спосіб задовольнити цю потребу. Тому з любов’ю попрощайтеся зі старою негативною  поведінкою. Зумійте побороти свої вади за допомогою гарячих, лагідних промінців вашого серця, здатних розтопити все негативне.

 (Діти накривають малюнок сніговика аркушем із сонечком, на промінцях якого написані позитивні риси.)

 

Вправа «Що я даю людям і чого від них чекаю?»

 Мета: розвиток навичок самоаналізу.

 Ведучий дає дітям аркуш паперу А4 і пропонує умовно поділити його на дві частини.

 На одній намалювати те, що учасник дає людям, а на іншій — що отримує від них.

 Обговорення малюнків:

 — Що я відчував, коли працював над малюнком?

 

 

Вправа «Комплімент»

 Мета: підвищення самооцінки іншої людини, усвідомлення своїх позитивних рис. Ведучий кидає дитині іграшку, при цьому каже комплімент. Комплімент — це люб’язний вислів із похвалою. Отже, згадайте найкращі риси своїх однокласників і, звертаючись до кожного на ім’я, скажіть комплімент.

 Обговорення:

 — Кому було важко сказати товаришеві комплімент?

 — Кому було приємно чути гарні слова на свою адресу?

 

Вправа «Іскорка добра»

 Мета: створювати відчуття згуртованості групи. Психолог пропонує всім встати і взятися за руки. Далі по колу передає іскорку добра, а учасники передають її іншим учасникам.

 

Вправа «Ваш настрій»

 Учасники по колу говорять про свій настрій і висловлюють побажання.

 

 

 

 

 

 

 

2.ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ «ПІЗНАЙ СЕБЕ»

 Мета: формування позитивного ставлення до себе і до інших,

 усвідомлення себе.

 Завдання:

 • розширити знання учнів про специфіку міжособистіснтх стосунків;

 • формувати позитивне ставлення до себе;

 • розвинути почуття толерантності;

 • формувати адекватну самооцінку.

Вправа «Бінго»

 Мета: продовжити знайомство підлітків, створити позитивну атмосферу.

 Ведучий пропонує дітям узяти аркуш паперу А4, руками «вирізати» фігурку «Бінго», розмалювати фломастерами і на зворотному  боці написати:

 • на голові — твоя найзаповітніша мрія;

 • на правій руці — твоя риса характеру;

 • на лівій руці — риса характеру, яку ти хочеш сформувати;

 • на правій нозі — улюблене місце відпочинку;

 • на лівій нозі — улюблена страва;

 • на тулубі — як ти хочеш, щоб тебе називали однолітки.

 Після того, як діти виконали завдання, ведучий просить усіх встати, рухаючись кімнатою, підійти одне до одного, знайти і записати на відповідних частинах «Бінго» імена тих, із ким у них збіглася одна або кілька  позицій. Після цього учасники повертаються в коло.

Вправа «Очікування»

 Мета: дізнатися, що очікують учасники від сьогоднішнього заняття.

 Підлітки по черзі висловлюють очікування від заняття.

Вправа «Грамота»

 Мета: підвищувати самооцінку дитини. Ведучий роздає кожному учаснику аркуш паперу А4 і пропонує написати похвальну грамоту собі, вказати, за що він її отримує. Кожен учасник зачитує свої напрацювання.

 Обговорення:

 — Чи важко було писати грамоту собі?

 — Якщо так, то чому?

 — Чи сподобалася вам ця вправа?

Вправа «Усі ми — різні»

 Мета: усвідомлення своєї індивідуальності, неповторності.

 Ведучий зачитує записаний на дошці епіграф: «Люди, як ріки: вода у всіх однакова і всюди одна і та сама, але кожна річка буває то вузька, то швидка, то широка, то тиха, то тепла» (Л. Толстой). Ведучий. Дійсно, всі ми різні. Але щось особливе виокремлює нас серед інших. Що саме?

 Назвіть і напишіть на пелюстці квіточки свою особливу неповторну рису, прикріпивши її до серединки квітки. А тепер погляньте, яка у нас чудова квітка. Вона одна, а нас багато.

 

 

Вправа «Плутанина»

 Мета: зняти напруження, розслабитися. Один учасник виходить за двері. Психолог пропонує учням утворити ланцюжок (змію), що має початок (голову) і кінець (хвіст), і заплутатися. Завдання підлітка, який зайшов у клас, — розплутати змію.

Вправа «Мої поради»

 Мета: усвідомити, що потрібно змінити в собі; побачити себе очима інших.

 Ведучий роздає кожному учаснику аркуш паперу А4 і пропонує написати своє ім’я. Потім усі за годинниковою стрілкою передають свої аркуші, на яких кожен по черзі пише рекомендацію щодо недоліків характеру.

 Обговорення:

 — Чи важко було писати друзям рекомендації?

 — Чи задоволені ви тим, що написали друзі?

 

Вправа «Усе одно ти молодець»

 Мета: підняти самооцінку підлітка, зняти психоемоційне напруження.

 Ведучий  пропонує  учасникам  об’єднатися у групи по двоє, за ознакою «день» і «ніч». Один учасник говорить про свій недолік, а інший відповідає: «Ну і що, все одно ти молодець, тому що...».

 Обговорення:

 — Які відчуття викликала вправа?

 

 

Притча про майстра

 Якось увечері зібралися разом музичні інструменти: скрипка, саксофон, труба, сопілка й контрабас. І виникла між ними суперечка: хто найкраще грає. Кожен інструмент почав виводити свою мелодію, показувати власну майстерність. Але виходила не музика, а жахливі звуки. І що більше кожен старався, то незрозумілішою і потворнішою ставала мелодія. Ось з’явилася людина й помахом руки зупинила ці звуки, сказавши: «Друзі, мелодія

 — це одне ціле. Нехай кожен прислухається до іншого, й ви побачите, що вийде ». Людина знову змахнула рукою, і спочатку несміливо, а потім усе краще зазвучала мелодія, в якій було чути смуток скрипки, ліричність саксофона, оптимізм труби, унікальність сопілки, величність контрабаса. Інструменти грали, із замилуванням стежили за чарівними помахами рук людини. А мелодія все звучала і звучала, поєднуючи виконавців і слухачів у одне ціле. Як важливо, щоб оркестром хтось диригував!

 Досягнення гармонії можливе лише тоді, коли всі об’єднані однією метою і спрямовані єдиною волею в єдиному пориві...

Прощання

 Мета: сприяння згуртованості групи; створення гарного настрою. Усі учасники стають у коло, щоб правою рукою утворити зірочку, і намагаються нею передати тепло рук одне одному. Усі дякують і прощаються.

 

 

 

 

 

3.ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ «ЯК ТЕБЕ СПРИЙМАЮТЬ ІНШІ?»

 Мета: формування і розвиток настановлення на самопізнання і саморозвиток, розвиток  особистісно значущих якостей.

 Завдання:

 • усвідомлення того, як тебе бачать інші;

 • відпрацювання навичок співпраці та формування вміння подобатися, співпереживати;

 • формування адекватної самооцінки.

Вступне слово ведучого

 Для кожного важливо, як його бачать і розуміють інші. Що в ньому хорошого і поганого? Як показати хороше і що робити з поганим? Сьогодні на занятті ми спробуємо це з’ясувати.

 

Вправа «Мій друг сказав би про мене, що я...»

 Мета: відпрацювати вміння позитивної самопрезентації.

 Учасники сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я і говорить фразу, яка починається зі слів: «Мій друг сказав би про мене, що я...». Висловлюються всі, починаючи з ведучого.

 

Вправа «Правила роботи у групі»

 Мета: пригадати правила роботи у групі. Ведучий пропонує назвати одне правило і пояснити його, при цьому праву руку ставить на ліве плече сусіда справа.

 Правила роботи у групі:

 • активна участь дітей у занятті;

 • один говорить — інші слухають;

 • правило піднятої руки;

 • конфіденційність;

 • не оцінювати одне одного;

 • дотримуватися принципу «тут і тепер »;

 • поважати думку одне одного.

 

Вправа «Очікування»

 Мета: визначити, що учасники очікують від заняття. Учасникам роздають невеликі аркуші паперу. Тренер просить написати на них, чого саме підлітки чекають від заняття. Після цього аркуші вивішують на дошці.

 

Вправа «Тваринка»

 Мета: визначення особистісних особливостей кожного учасника.

 Матеріали: аркуші паперу А4. Кожному учаснику на папері пропонують написати ім’я, не обов’язково справжнє. Під ім’ям малюють тваринку і називають її. Після індивідуальної роботи учасники по черзі називають своє ім’я і характеризують свою тваринку. Усі тваринки презентуються.

Вправа «Біле і чорне»

 Мета: розвивати вміння критично ставитися до себе. Учасники на аркуші білого паперу записують позитивні риси характеру, а на чорному — негативні.

 Обговорення:

 — Що відчували учасники при виконанні цього завдання?

 — Які риси характеру було важче виділити?

 

Вправа «Супермаркет»

 Мета: формування навичок самоаналізу, самопізнання, поглиблення знань одне про одного через розкриття якостей кожного учасника. Ведучий розповідає підліткам, що вони знаходяться у супермаркеті, де можна продавати і купувати риси характеру. Після цього він роздає їм по 2 смужки паперу. Учасники на одній смужці записують рису характеру, яку хотіли б продати, а на іншій — рису характеру, яку хотіли б купити. Далі всі учасники по черзі зачитують те, що написали на смужках паперу, і кидають їх у картонну коробку. Тренер перемішує смужки, не дивлячись, витягує по 2 смужки і роздає підліткам.

 Обговорення:

 — Які риси характеру ви змушені були витягнути?

 — Чи можете ви прийняти такі риси характеру?

 — Для чого, на вашу думку, була ця вправа?

 

Вправа «Інша думка»

 Мета: розвиток моральних якостей особистості, можливість побачити себе очима друзів.

 Матеріали: аркуші паперу А4, список особистісних якостей. Діти називають по черзі всі пори року й відповідно об’єднуються у 4 групи. Один учасник із кожної групи виходить за двері. Кожна група складає характеристику свого представника. Діти запрошуються до класу, і представник групи зачитує їхні характеристики. Вправа закінчується, коли кожен учасник отримав характеристику.

 Обговорення:

 — Що дала вам ця вправа?

 — Із чим ви погодилися?

 — Із чим не погоджуєтеся?

 

Вправа «Незакінчене речення»

 Мета: усвідомлення значимості своєї ролі у формуванні соціально психологічного клімату в групі.

 Учасники продовжують речення:

 • Мені притаманні такі риси характеру...

 • Я хотів би, щоб у нашому класі всі були...

 • Мені подобаються такі якості в людях...

 • У майбутньому я...

 Обговорення:

 — Чи важко було говорити про притаманні вам риси характеру?

 — Що дала ця вправа?

Вправа «Підсумок»

 Ведучий запитує:

 — Що нового ви дізналися сьогодні на занятті?

 — Чи змінили ставлення одне до одного?

 

 

 

4. ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ «СПРОБУЙ ПОДОЛАТИ СВОЇ НЕДОЛІКИ»

 

 Мета: створення позитивного психологічного клімату; формування навичок самоаналізу та самоконтролю.

Вправа «Не хочу хвалитися, але я…»

 Мета: відпрацювання вміння самопрезентації; зняття психоемоційного напруження. Ведучий пропонує підліткам по колу закінчити фразу: «Не хочу хвалитися, але я...».

Вправа «Спілкуємося»

 Мета: дізнатися про свого друга якнайбільше; розвивати комунікативні навички. Учасники за принципом «день і ніч» об’єднуються в пари по двоє. Завдання дітям: за 5 хвилин дізнатися від свого партнера якнайбільше інформації про нього. Потім учасники обмінюються ролями. Після завершення інтерв’ю учасники по колу представляють свого сусіда, виходячи  з того, що про нього дізналися. Якщо учасники вперше виконують таку вправу, тренер може запропонувати підказки на теми: «Чого ще не знає група?», «Що я люблю, а чого не люблю?» тощо.

Вправа «Мокрий собака»

 Мета: зняти психоемоційне напруження, створити позитивну атмосферу.

 Ведучий пропонує учасникам утворити коло й уявити таке: «Ви мокрий собака, який вийшов із води. Зараз струсіть воду з голови, тепер із правої лапки, з лівої, із задніх лапок,з усього тіла». Вправу можна повторити декілька разів.

 

 

 

Вправа «Мої досягнення»

 Мета: виявити досягнення і прагнення групи. Ведучий пропонує учасникам продовжити незакінчені речення:

 • Я досягнув…

 • Я прагну…

 • Я впевнений…

 • Я дуже хочу…

 • Я намагаюся…

 Обговорення. Ведучий пропонує висловитися з кожного твердження.

Вправа «Бар’єри»

 Мета: усвідомлення майбутніх життєвих перспектив.

 Ведучий пропонує подумати декілька хвилин і відповісти на запитання: «Що вам заважає в досягненні ваших мрій?». Необхідно написати ваші якості, риси характеру, що заважають у досягненні мрій.

 Обговорення.

Вправа «Подолання невдачі»

 Мета: допомога в подоланні комплексу невдахи. Діти об’єднуються у три групи за кольорами світлофору. Їм пропонується розіграти ситуації про незадоволення якоюсь діяльністю чи розмовою:

 • я не вмію малювати;

 • знову мені не вдалося добре виконати  вправу;

 • я зробив багато помилок у контрольній.

 

 Обговорення:

 — Чому виникають такі ситуації?

 — Як зробити так, щоб не потрапляти в них?

Вправа «Компліменти»

 Мета: підняти самооцінку підлітка. Психолог пропонує зробити коло і, кидаючи учаснику м’яку іграшку, говорити комплімент.

Вправа «Емоційний ланцюжок»

 Мета: створення позитивної ситуації у групі, зняття напруження. Ведучий запитує у підлітків: «З якою емоцією ви завершуєте заняття?».

 Усі учасники по колу називають емоцію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ «ПОЗИТИВНИЙ ОБРАЗ «Я»»

 Мета: формування вміння знаходити позитивне в собі та в інших, здатність говорити про своє позитивне ставлення до себе.

 Завдання:

 • формувати навички взаємоповаги;

 • формувати уявлення підлітка про позитивний образ «Я»;

 • сприяти виробленню адекватної самооцінки;

 • формувати навички спілкування без оцінок.

Вправа «Очікування»

 Мета: актуалізувати увагу учасників, отримати інформацію про те, що вони очікують від заняття. Психолог роздає підліткам стікери у вигляді  листочків, на яких учні пишуть свої очікування, озвучують їх і прикріплюють  на дерево.

Гра-розминка «Емоції та ситуації»

 Мета: активізація учасників для роботи у групі, тренування навичок контролю емоцій.

 Матеріал: м’яч.

 Учасники стають у коло. Ведучий. Зараз кожен учасник назве одну емоцію або почуття і запам’ятає, що він назвав. Я починаю: «Радість». Коли всі назвали по одній емоції і запам’ятали її, ведучий продовжує вправу.

 Ведучий. А тепер кожен називає якусь ситуацію і кидає м’яча іншому учасникові, пропонуючи продовжити речення і назвати свою емоцію чи почуття. Наприклад: «Коли я працюю на роботі, то відчуваю радість!».

 Гра закінчується, коли м’ячик побуває у кожного з учасників.

Вправа «Репортер»

 Мета: формування вміння оцінювати власні позитивні якості. Один з учасників групи бере інтерв’ю в інших членів групи, пропонуючи кожному сказати кілька слів про себе для святкової телепередачі на честь успішного завершення якоїсь важливої справи, в якій брали участь підлітки.

 Обговорення:

 — Чи важко було говорити про себе?

 — Можливо, ви ще хотіли б зробити добру справу? Чому?

Вправа «Бомбардування позитивними якостями»

 Мета: формування вміння знаходити позитивне в собі та в інших.

 Підліток сідає на стілець, що стоїть у центрі кола, і заплющує очі. Кожен учасник групи по черзі підходить до нього та пошепки промовляє кілька слів про його гарні риси, за які він його цінує і любить. Таке «бомбардування» позитивними емоціями отримує кожен учасник групи.

Вправа «Ти будеш мною, а я — тобою»

 Мета: розвиток здатності формування навичок безоціночного спілкування.

 Двоє учасників «обмінюються особистостями »: кожен вдає, що він — інший: для цього копіює його мову, жести, поведінку, висловлювання. Після того, як вони деякий час (15 хв) спілкуються в такий спосіб, кожен із двох розповідає, що він відчував, коли бачив своє зображення іншим. Як він вважає, це було справді схоже чи кумедно? Що він пізнав нового, коли побачив, як виглядає зі сторони тощо? Потім уся група обговорює побачене. Підлітки роблять висновок, що вміння поставити себе на місце іншого — дуже важливий елемент навичок комунікацій. У цій вправі потрібно обов’язково дотримуватися правил: «Не роби навмисно нічого такого, що могло б неприємно зачепити почуття того, чию роль ти граєш».

Вправа «Я — впевнена людина»

 Мета: сприяння вмінню формувати бажані риси характеру; підтримка бажання до самовдосконалення. Учасники по черзі називають пори року  і відповідно об’єднуються в чотири групи. Кожна підгрупа отримує правило (і повинна його зобразити) формування особистості на аркуші А4 у довільній формі.

 Правило 1

 Уранці докладіть максимум зусиль, щоб вийти з дому в найкращому вигляді. Упродовж дня намагайтеся заглянути у дзеркало, щоб переконатися, що у вас привабливий вигляд. Перед сном потіштеся собою. Ви —найкращі.

 Правило 2

 Не загострюйте увагу на своїх фізичних вадах. Вони є у всіх. Адже більшість людей або не помічає їх, або не знає, що вони у вас є. Що менше ви думаєте про них, то краще почуваєтеся.

 Правило 3

 Не будьте надто критичні до інших. Якщо ви часто наголошуєте на вадах інших людей, і така критичність стала для вас звичкою — її треба якомога швидше позбутися. Інакше ви будете щоразу думати, що ваш одяг і вигляд  — найкраща підстава для критики. Впевненості це не додає.

 Правило 4

 Пам’ятайте, що людям понад усе подобаються слухачі. Вам не обов’язково промовляти багато дотепних реплік, щоб привернути увагу та викликати прихильність. Слухайте уважно інших, і вони поважатимуть вас. Говоріть переважно на тему, приємну для вашого співрозмовника, цікавтеся його справами та виявляйте щирий інтерес до його захоплень. Після закінчення підготовки кожна підгрупа презентує своє правило. Учасники обмінюються думками про те, наскільки ці правила притаманні для них.

Вправа «Закінчіть фразу»

 Мета: підвищення самооцінки учасників. Учасники по черзі говорять таке:

 — Сьогодні я дізнався про те, що я…

 — Мені було приємно, коли…

Вправа «Квітка побажань»

 Мета: релаксація.

 Для цієї вправи використовують квітучий вазон, кущик фіалки, які по черзі передають кожному учаснику тренінгу. Передавши квітку, говорять побажання: «Я тобі бажаю…». Тренер дякує учасникам за щирість і співпрацю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ

«ТВОРІМО ДОБРО І ПОСМІХАЙМОСЯ

КОЖНОМУ»

 Мета: формування в учнів почуття власної гідності і поваги до людей; пізнати себе.

 Завдання:

 • розвивати вміння поважати інших;

 • формувати здатність до вираження своїх почуттів;

 • формувати адекватну самооцінку;

 • розвивати вміння вести розмову, позитивно впливати на інших людей.

Вправа «Правила групи»

 Мета: актуалізація правил групової роботи. Ведучий пропонує пригадати правила роботи у групі.

Вправа «Доброта»

 Мета: визначити і з’ясувати сутність поняття «доброта» і «добрий вчинок».

 Учасники пишуть, як вони розуміють поняття «доброта».

 Ведучий пропонує дітям згадати і розказати про свої добрі вчинки. Після цього кожен висловлюється. Ведучий допомагає зробити загальний висновок.

 Доброта:

 • це допомога ближнім;

 • повага до інших;

 • здатність до співчуття;

 • уміння вибачати.

 А зараз ми перейдемо до вправи, яка називається «Я тобі вибачаю».

Вправа «Я тобі вибачаю»

 Мета: формування вміння вибачати образи. Учасники стають у коло, по черзі пригадують образи, які колись і хтось завдав (якщо їх немає, то вигадують). Ведучий вказує на одного з учасників групи і дає йому завдання: підійти до будь-яких трьох членів групи і вибачити їм образи, почуті у групі. Не можна, щоб учасник вибачав образи, висловлені тим учасником, до якого  він підійшов. Наступним гравцем стає той, до кого підійшов попередній гравець. Ведучий наголошує, що учасники групи мають запам’ятовувати висловлювані у групі образи і вибачити, не задумуючись, стосуються вони учасників групи чи ні.

 Обговорення:

 — Що ви відчували, коли виконували цю вправу?

 — Що було найважчим?

Вправа «Поважний стілець»

 Мета: формування позитивного образу «Я»; підняття самооцінки.

 Психолог пропонує учасникам сісти колом. Посередині стоїть порожній стілець, який умовно називають «поважним». Завдання: сідаючи на стілець, зобразити самоповагу, гідність і з упевненістю охарактеризувати себе з позитивного боку. Ведучий дає змогу всім учасниками посидіти на «поважному стільці».

 

 

 

Вправа «Сила дихання»

 Мета: навчання дітей за допомогою дихання нормалізувати психологічний стан.

 Ведучий. Сядьте зручно і зосередьтеся на своєму диханні. Коли ви видихаєте повітря, сконцентруйтеся на тому, чого прагнете позбутися. А вдихаючи, побажайте собі сили, енергії, наснаги. Вправу виконують протягом хвилини.

Вправа «Приказки»

 Мета: усвідомлення своїх вчинків, формування навичок самоаналізу.

 Як ви розумієте такі твердження?

 • Дерево міцне корінням, а людина — друзями.

 • Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.

 • Пташка красна пір’ям, а людина — своїм знанням.

 • Берись дружно — не буде сутужно.

 • Хто бреше, тому легше, хто правдує — той бідує.

 • Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.

 Ведучий пропонує обговорити прислів’я.

Вправа «Ситуації»

 Мета: формування навичок аналізу доброзичливого ставлення.

 Необхідно знайти позитивні слова у запропонованих ситуаціях (діти працюють у парах, ситуації надруковані на окремих картках):

 • картка 1. Друг занедужав;

 • картка 2. Поділися яблуком;

 • картка 3. Друг одержав погану оцінку;

 • картка 4. Хтось зателефонував;

 • картка 5. Приятель запропонував пограти у гру;

 • картка 6. Поділися цукерками;

 • картка 7. Тебе запросили у гості;

 • картка 8. Однокласник просить поділитися печивом;

 • картка 9. Ти не можеш виконати прохання друга;

 • картка 10. Друг штовхнув тебе;

 • картка 11. Ти заходиш до класу;

 • картка 12. На заміні ти хочеш узяти участь у грі;

 • картка 13. Ви зустрілися після розлуки;

 • картка 14. Сусід тебе скривдив;

 • картка 15. Ти втішаєш і розраджуєш друга.

Долина і пісок

 Дівчина, гуляючи разом із мамою пляжем, запитала:

 — Мамо, як мені поводитися, щоб утримати своїх улюблених друзів?

 Мама подумала хвилинку, потім схилилась і взяла дві пригорщі піску. Підняла обидві руки вгору і затиснула міцно одну долоню. А пісок утікав крізь її пальці: що більше стискала пальці, то швидше висипався пісок.

 Друга долоня була відкритою: весь пісок на ній залишився.

 Дівчинка дивилася здивовано, а потім вигукнула…

 Обговорення:

 — Як ви думаєте, що сказала дівчинка?

 — Що треба робити, щоб не втратити друзів?

7. ЗАНЯТТЯ  З ЕЛЕМЕНТОМ ТРЕНІНГУ

«ЯК СЕБЕ КОНТРОЛЮВАТИ?»

 Мета: розвиток навичок контролю емоційної ситуації.

 Завдання:

 • з’ясувати роль емоцій у міжособистісному спілкуванні;

 • розвивати самосвідомість підлітків;

 • розширювати знання учасників про методи самостійної регуляції власного емоційного стану.

Вправа «Мій настрій»

 Ведучий пропонує кожному учаснику намалювати свій настрій. Після завершення — презентації малюнків і розповіді про них.

Вправа «Відгадай»

 Мета: навчання дітей розпізнавання емоційних станів.

 Психолог роздає підліткам конверти із завданням: виразити мімікою певні емоції, а всі інші мають їх відгадати.

 Обговорення. Кожен висловлює свої враження.

 — Чи важко було показати власні емоції?

Вправа «Спокійні та агресивні відповіді»

 Мета: формування  адекватних реакцій у різних ситуаціях.

 Кожному учаснику пропонується продемонструвати в заданій ситуації спокійні, впевнені та агресивні відповіді. Для кожного учасника використовується лише одна ситуація.

 Ситуації:

 • друг розмовляє з вами, а ви вже хочете йти;

 • ваш колега відволікає вас від важливої справи, ставить запитання, які заважають працювати;

 • вас хтось дуже образив.

Вправа «Склянка»

 Мета: емоційне усвідомлення своєї поведінки. Дітям пропонується взяти одноразову склянку і зробити з нею те, що ви зробили б у стані агресії. Потім ведучий пропонує повернути предмет до первісного вигляду.

 Обговорення:

 — Чи можемо ми після агресивних дій усе відновити?

 — Чи бувало, що після агресії ви шкодували про свої дії?

 Висновок. Усе це — речі, в яких є певна цінність, а найцінніший скарб — душа людини. Як ми можемо відновити її, не залишивши слідів?

Вправа «Дихання»

 Мета: зняття напруження, оптимізація емоційного стану. Сідаємо зручно, розслаблюємося і заплющуємо очі. Зосереджуємося на своєму диханні: на вдиху і на видиху. Видихаємо неспокій, втомленість, тривогу, а вдихаємо силу, енергію, хороші почуття. Час виконання вправи — 5 хв.

Вправа «Сердиті кульки»

 Мета: розвиток самоконтролю. Психолог пропонує дітям надути кульки і зав’язати їх. Кулька символізує тіло, а повітря в ній — гнів. Як витягнути цей гнів із середини? Якщо не надувати кульку, що з нею станеться? А з людиною? Як зробити так, щоб повітря вийшло, а кулька залишилася

 цілою? Чи може людина контролювати свій гнів? Може! У формуванні самоконтролю перед агресією велику роль відіграє розвиток психічних процесів: емпатії, ідентифікації.

Вправа «Згода, незгода, оцінка»

 Мета: навчання учасників висловлювати свої почуття без оцінок, невдоволення та образ. Ведучий об’єднує підлітків у три підгрупи за кольорами світлофору. Кожна група отримує аркуш паперу форматом А3 і картку із завданням.

 Варіанти завдань:

 • складіть перелік слів і висловів, за допомогою яких висловлюєте згоду;

 • складіть перелік слів і висловів, за допомогою яких висловлюєте незгоду;

 • складіть перелік слів і висловів, за допомогою яких оцінюєте дії або вчинки іншого. Кожна група по черзі презентує результати своєї роботи. Психолог наголошує, що для ефективного і толерантного спілкування важливо вміти висловлювати свою точку зору, не ображаючи інших.

 Обговорення:

 — Чи була цікава вам ця вправа?

 — Що ви зрозуміли?

Історія «Скибка хліба»

 Якось один чоловік, який уже двадцять років не ходив до церкви, підійшов до священика. За хвилю вагання, майже з плачем, почав розповідати: «Мої руки забруднені кров’ю. Сталося це тоді, коли ми відступали на російському фронті. Щодня хтось із нас помирав від ран або голоду. Нам дали наказ — не входити до хат без рушниці і стріляти при найменших рухах місцевих жителів… У хаті, куди я увійшов, був лише один

 старий і дівчинка-підліток.

 — Хліба дайте, хліба! — жадібно просив я. Дівчинка нахилилась… Я думав, що вона хотіла взяти якусь зброю, бомбу. Я вистрелив…

 Дівчинка впала… Коли я підійшов, то побачив, що вона тримала в руці скибку хліба. Я вбив чотирнадцятирічну дівчинку, яка хотіла дати мені

 хліба… Повернувшись додому, я почав пити, щоб забути все це… Але не можу… Чи простить мені Бог?». Хто ходить із зарядженим крісом, той

 вистрелить. Якщо єдиним знаряддям, яке ти маєш, є молоток, і ти носиш його за собою, то інші люди будуть для тебе цвяхами: цілий день будеш бити по них.

 Обговорення:

 — Які агресивні та жорстокі дії людини впливають на життя?

 — Як ставляться до таких людей у соціальному середовищі?

Вправа «Емоція по колу»

 Мета: створення хорошого настрою. Психолог пропонує по колу сказати про свій емоційний стан у цей момент.

 

 

 

 

 

 

 

 

8. ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ

«Я І МОЄ ЗДОРОВ’Я»

 Мета: формування усвідомлення цінності здоров’я як основи для успішної реалізації життєвих цінностей; актуалізація відчуття важливості здоров’я та необхідності дбайливого і необхідного ставлення до нього.

 Завдання:

 • сприяти усвідомленню цінностей здорового способу життя для здоров’я;

 • сприяти засвоєнню знань про фактори ризику на здоров’я;

 • допомагати усвідомленню власної поведінки та способу життя як найважливішого фактору, що впливає на здоров’я людини.

Вправа «Правила роботи у групі»

 Мета: закріплення правил роботи у групі.

 Психолог пропонує учасникам по черзі прокоментувати по одному правилу.

Вправа «Очікування»

 Мета: визначення очікувань учнів від занять. Учасники на різнокольорових стікерах у вигляді яблук пишуть про свої сподівання і прикріплюють їх на яблуню.

Легенда про пихатого мандарина

 Колись давно у старому Китаї жив розумний, але надзвичайно пихатий мандарин (державний урядовець). Цілий день він тільки те й робив, що приміряв багате вбрання і вихвалявся своїм розумом. Так минали дні за днями, роки за роками… Аж ось країну облетіла звістка, що неподалік оселився чернець, розумніший за мандарина. Мандарин страшенно розлютився, але не виказав цього ні жестом, ні словом. Задумав він оголосити поєдинок і відстояти славу наймудрішого нечесним способом:  «Візьму я в руки метелика, сховаю його за спиною і спитаю, що у мене в руках — живе чи мертве? Якщо чернець скаже, що живе, я задушу метелика, а якщо мертве — випущу його». І ось настав день поєдинку. У пишній залі  зібралося багато людей, усім кортіло побачити змагання найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинились, і до зали увійшов невеликий худорлявий чоловік. Він підійшов, привітався і сказав,  що готовий відповісти на будь-яке запитання. Тоді пихатий мандарин запитав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках — живе чи мертве?». Мудрець усміхнувся й відповів: «Усе у твоїх руках». Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів, радісно тріпочучи яскравими крильцями.

 Обговорення:

 — Як ви розумієте вислів «Усе у твоїх руках »?

 — Від кого залежить рішення, яке ми приймаємо?

 Висновок. Усе, що робить людина, залежить, у першу чергу, лише від неї, вибір може впливати на її майбутнє.

Мозковий штурм «Що таке здоров’я?»

 Мета: активізація знання учасників про важливість здоров’я, визначення поняття здоров’я. Психолог говорить, що здоров’я дуже важливе у нашому житті. Відомо понад 200 визначень поняття «здоров’я». Давайте й ми визначимо, що таке здоров’я. Усі пропозиції учасників записуються на дошці. За визначенням ВООЗ, здоров’я — стан повного фізичного, духовного або соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад.

 

 

Вправа «Що формує здоров’я?»

 Мета: визначення особливостей поведінки та способу життя як найважливіших чинників, що впливають на здоров’я людини.

 Психолог пропонує учасникам подумати, які існують фактори впливу на здоров’я людини. Пропозиції записують на стікерах. Після того, як усі пропозиції записано, психолог пропонує об’єднати схожі фактори, виділити найсуттєвіші: спадковість, медицина, навколишнє середовище, спосіб життя людини. Наукові дослідження дають нам такі результати щодо вагомості впливу тих чи інших факторів на здоров’я людини:

 • спадковість — 20 %;

 • рівень медичного забезпечення — 10 %;

 • екологія — 20 %;

 • спосіб життя — 50 %.

 Хоч існує декілька важливих чинників, що впливають на розвиток і збереження здоров’я, поведінка людини, її спосіб життя є вирішальним у збережені здоров’я.

Вправа «Мінялки»

 Мета: активізація уваги, зняття психологічного напруження. Ведучий пропонує дітям помінятися місцями за певною ознакою. Наприклад, міняються ті, в кого світле волосся, темні очі тощо.

Вправа «Шляхи здорового способу життя»

 Мета: формування розуміння учасниками суті здорового способу життя, того, в яких діях і поведінці воно проявляється. Ведучий дає визначення «здорового способу життя». Здоровий спосіб життя — така життєдіяльність людини, що сприяє збереженню і зміцненню її здоров’я.

 Учасники об’єднуються у три підгрупи, кожна з яких отримує завдання: на рулоні паперу створити «Шлях здорового способу життя».

 Важливо звернути увагу і допомогти учасникам сформулювати їхні позиції щодо збереження розвитку здоров’я. Відповідати на запитання: «Що робити, як діяти?».

Вправа «Усмішка по колу»

 Мета: створення позитивної атмосфери у групі.

 Тренер пропонує всім учасникам узятися за руки і по колу усміхнутися своєму сусідові.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ «ВІДПОВІДАЛЬНА ПОВЕДІНКА»

 Мета: формування навичок відповідального прийняття рішень.

 Завдання:

 • сприяти усвідомленню своєї поведінки, розумінню власних вчинків;

 • відпрацювати навички прийняття рішення.

Вправа «Очікування»

 Мета: дізнатися, що кожен учасник очікує від заняття.

 На аркуші ватману, що висить на дошці, намальоване сонечко. Ведучий роздає виготовлені з паперу «промінчики сонця». На них підлітки записують  свої очікування від заняття і прикріплюють до сонечка.

Гра «Вузли»

 Мета: формування навичок аналізу у прийнятті рішення.

 Психолог пропонує підліткам стати в коло. Кожен член групи бере руку того, хто стоїть навпроти, і руку ще когось. Таким чином група «зав’язується у вузлик». Завдання полягає в тому, щоб розв’язатися, не розпускаючи  рук.

 Обговорення. Обговорюються засоби «розв’язання вузлів», за суттю засобів прийняття рішень групою. Аналізують, які тактики прийняття рішень були у членів групи.

Вправа «Відсутні ключі»

 Мета: формування навичок правильного прийняття рішень, відчуття підлітка як суб’єкта діяльності. Психолог роздає підліткам опис проблемних

 ситуацій. Завдання групи скласти список необхідної інформації, без якої неможливо розв’язати цю проблему. Учасники вибирають з усіх відомостей саме ті, що потрібні для прийняття правильного рішення.

Проблемна ситуація: «Як досягти успіху в житті?».

 Пропонуємо такий список:

 1. Я можу наполегливо працювати.

 2. Я можу навчитися аналізувати свої дії.

 3. Я можу бути хитрим і «видурити» гроші у багатія.

 4. Я можу ретельно обирати собі друзів.

 5. Я можу нічого не робити й очікувати удачі.

 6. Я можу ходити на уроки і виконувати домашні завдання вдумливо й ретельно.

 7. Я можу одного разу ризикнути й «обійти закон», щоб домогтися свого.

 8. Я можу зупинитися і добре подумати, перш ніж діяти.

 9. Я можу спокійно сприйняти свої невдачі та критику від інших людей і навчитися виправляти помилки.

 10. Я можу звинувачувати інших людей, якщо мені не щастить.

 11. Я можу навчитися сам долати свої тривоги або гнів.

 12. Я можу поліпшити свій поганий настрій за допомогою паління, ліків чи алкоголю…

 Обговорення. Обговорюють з іншими учасниками та психологом наслідки вибору та разом шукають найефективніші засоби досягнення мети.

 

Вправа «Лінія життя»

 Мета: формування навичок відповідальної поведінки за наслідки своїх рішень. Психолог пропонує учасникам намалювати свій життєвий шлях від народження до смерті у вигляді лінії. Потім підлітки розкладають картки, на яких коротко позначені події їхнього минулого, теперішнього та майбутнього. Після цього психолог пропонує уявити, як зміниться сценарій їхньої лінії життя, якщо на певному етапі вони потраплять в алкогольну або наркотичну залежність.

 Обговорення. Під час обговорення зробити акцент на негативному ставленні до зловживання психотропними речовинами.

Вправа «Ювіляр»

 Мета: формування позитивного образу «Я». Ведучий пропонує підлітку сісти на стілець у центр кола. Діти по черзі висловлюють свою позитивну думку «Ювіляру» про його вчинки, особисті риси. «Ювіляром» має бути кожен учасник.

 Обговорення:

 — Що ти відчуваєш?

 — Чи подобається тобі бути в ролі «Ювіляра »?

Вправа «Плутанка»

 Мета: зняття психоемоційного напруження. Ведучий пропонує одному учаснику вийти за двері. Усі інші роблять руками ланцюжок, що має початок (голова змії) та кінець (хвіст змії). Учаснику пропонують розплутати змію, яка гріється на сонечку.

Вправа «Ваш настрій і ваші побачення»

 Мета: почути враження підлітків від заняття.

 Учасники по колу діляться враженнями від заняття.

 

10.ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ

«Я І КОНФЛІКТ»

 

 Мета: сприяння усвідомлення учасниками своєї поведінки; формування вміння позитивно вирішувати конфлікти.

 Завдання:

 • актуалізувати знання учнів про конфлікт;

 • ознайомити учасників зі стратегіями виходу з конфліктної ситуації;

 • формувати вміння знаходити взаєморозуміння з людьми;

 • сприяти взаєморозумінню у класі;

 • навчати дітей адекватно оцінювати себе.

 Ведучий. Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері назвав людське спілкування найбільшою розкішшю на світі. Спілкування людей — тонкий і складний процес. Кожен із нас учиться цього все життя, здобуваючи досвід часто за рахунок помилок і розчарувань. На жаль, ми нерідко потрапляємо в ситуації, які визначаємо як конфліктні. Вони вносять напруження у стосунки, позбавляють спокою і радості, не дають можливості повноцінно працювати. Що менше виникає конфліктів, то краще можуть порозумітися люди, то тепліші й довірливіші їхні стосунки.

Вправа «Не хочу хвалитись, але я...»

 Мета: розвиток у підлітків здатності до самопрезентації.

 Усі учасники сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я та продовжує фразу, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я... чудовий друг».

 Усі учасники висловлюються.

Вправа «Повторення правил»

 Мета: закріплення правил і розвиток почуття відповідальності .

 Кожен учасник по черзі називає одне правило і пояснює його зміст.

Психомалюнок «Моє уявлення про конфлікт»

 Мета: актуалізація учасників щодо поняття конфлікту. Психолог пропонує на аркуші А4 намалювати малюнок на тему «Моє уявлення про конфлікт». Після виконання роботи психолог пропонує по черзі розказати, що він намалював.

 Обговорення:

 — Які відчуття були у вас під час малювання?

 — Чи сподобався вам малюнок?

Вправа «Конфлікт — це...»

 Мета: з’ясування суті поняття «конфлікт ».

 Психолог звертається до учасників груп із запитанням «Що таке конфлікт?». Усі варіант відповідей записуються на ватмані. Після цього всі разом з’ясовують позитивну (+) і негативну (–) сторони конфлікту.

 Підбиття підсумків.

Інформаційне повідомлення «Конфлікт»

 Слово «конфлікт» латинського походження, в перекладі означає зіткнення. Мається на увазі зіткнення протилежних цілей, інтересів, позицій. В основі конфлікту лежить конфліктна ситуація. Щоб конфлікт почав розвиватися, необхідний інцидент, тобто щоб одна зі сторін почала діяти. Причини конфліктів бувають найрізноманітнішими: нездатність зрозуміти іншу людину, нетерпимість до думок інших, егоїзм, схильність до пліток, розбіжність думок і бажань.

Вправа «Скринька непорозумінь»

 Мета: формування навичок успішного розв’язання конфліктів.

 Формуються малі групи (об’єднання за вибором різних видів цукерок). Один учасник із кожної команди витягає зі «скриньки непорозумінь » опис певних ситуацій. Кожна ситуація — це ситуація зародження своєрідного конфлікту. Знайдіть правильний вихід із ситуації, не спровокувавши конфлікт.

 1-ша ситуація. Один учень каже іншому: «Я ніколи не сидітиму з тобою за однією партою:розляжешся, як слон, а мені незручно

 писати!». Інший відповідає… (допишіть). Прокоментуйте ситуацію.

 2-га ситуація. Іде урок, учні виконують завдання. Раптом один учень починає стукати ручкою по парті. Учитель робить зауваження: «Сергію, не стукай, будь ласка, по парті, виконуй завдання». Сергій відповідає: «Чому знову я? Знову крайній! Ви що, бачили?!».

 — Яка реакція вчителя на слова Сергія?

 — Як би вчинили ви у цій ситуації?

 3-тя ситуація. Мама прийшла з роботи і каже доньці: «Скільки можна говорити?! Поприбирай за собою, порозкидала все, неначе смерч пронісся у квартирі! Не дівчина, а нещастя якесь! Кажеш, а їй, як об стіну горох!».

 — Яка реакція дівчини?

 — Як би вчинили ви на місці мами?

 4-та ситуація. Учитель перевіряє домашнє завдання. Дійшла черга і до Олега. Андрій Іванович, перевіряючи роботу учня, сказав: «Та що ж це таке? Цей нездара знову не зробив, як слід, написав у зошиті так, що нічого

 не розбереш!».

 — Яка реакція учня?

 — Як би вчинили ви на місці вчителя?

 Висновок ведучого: серед звичок, які породжують конфлікти між людьми, особливо поширеними є надмірна емоційність, агресивність, вимогливість, неувага до потреб та інтересів інших, невміння вислухати інших.

 Деструктивний спосіб мислення — розв’язання своїх проблем і конфліктів через насильство та агресію. Деструктивно мислити — означає працювати у напрямку самознищення, а не самовдосконалення. Якщо ви прагнете для себе миру і любові, то ваш шлях — це свідомий контроль негативних думок і вчинків.

Вправа «Австралійський дощ»

 Мета: зменшення психологічного навантаження учасників.

 Психолог пропонує встати всім учасникам і повторювати рухи:

 • в Австралії здійнявся вітер (ведучий потирає долоні);

 • починає крапати дощ (плескання долонями по грудях);

 • починається справжня злива (плескання по стегнах);

 • а ось і град, справжня буря (тупіт ногами);

 • краплі падають на землю (клацання пальцями);

 • тихий шелест вітру (потирання долонь);

 • сонце (руки догори).

Вправа «Ваш настрій і побажання»

 Мета: створення позитивного настрою. Усі учасники беруться за руки і по колу говорять про свої позитивні емоції та висловлюють побажання іншим.

 

11.ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ

«Я І ВМІННЯ ДОЛАТИ КОНФЛІКТИ»

 

 Ведучий. Сьогодні ми з вами знову зустрілися, щоб зрозуміти і повторити, що таке конфлікт, побачити, які є стратегії виходу з конфліктної ситуації. На попередньому занятті ми вже почали ознайомлюватися з цим, а сьогодні продовжимо.

Вправа «Правила роботи у групі»

Вправа «Корабель і вітер»

 Мета: налаштування групи на роботу.

 Ведучий. Уявіть собі, що ваш вітрильник пливе на хвилях, але раптом він зупинився. Давайте допоможемо йому і запросимо на допомогу вітер. Удихніть у себе повітря, сильно втягніть щоки... А тепер голосно видихніть через рот повітря, нехай вирветься на волю вітер, який підганяє корабель. Давайте спробуємо ще раз. Я хочу почути, як шумить вітер! Вправу можна повторити тричі.

 Два горобчики

 На дереві спокійно сиділи два горобчики. Один — угорі, а другий — нижче. Через якийсь час один горобчик, який сидів на вершечку, щоб якось розпочати розмову, сказав:

 — Яке гарне зелене листячко !

 Горобчик, який сидів нижче, зрозумів ці слова як виклик і одразу ж відповів:

 — Чи ти сліпий?! Хіба не бачиш, що воно сіро-біле?

 — То ти сліпий! Листя — зелене.

 Горобчик знизу, певний, що правда на його боці, зацвірінькав:

 — Закладаюся пір’ям мого хвоста, що листя сіро-біле. Ти нічого не розумієш, ти — дурний. Горобчик, який сидів на вершечку, розсердився і з усієї сили кинувся на свого ворога, щоб відповісти. Але перш ніж почати двобій, вони обидва поглянули вгору. Горобчик, який злетів із вершечка, здивовано

 скрикнув:

 — Дивись, дивись! Листя справді сіро-

 біле!

 А потім додав:

 — А ходи зі мною на вершечок, — і вони

 разом стрибнули туди.

 — Дивись, дивись! Листя справді зелене!

 Обговорення. Отже, послухавши притчу, що ми можемо сказати? Не осуджуй нікого, якщо ти не жив його життям. Діти, ми бачимо, як виник конфлікт, тобто зіткнулися протилежні погляди, думки щодо ситуації. Небезпека конфліктів у тому, що вони супроводжуються різними негативними емоціями. Якщо конфлікт не вирішується своєчасно, це може призвести до неврозів, стійкого розладу стосунків між людьми. У конфліктів висока психологічна ціна — розмаїття негативних емоцій, стресів, переживань. Щоб управляти конфліктами, необхідно добре розуміти стратегії виходу з конфліктної ситуації.

 

Вправа «Розв’язати проблему»

 Мета: опрацювання конструктивних стратегій виходу з конфліктних ситуацій. Ведучий ділить учасників на три групи. Перша група — підлітки, друга — «батьки », третя — «вчителі».

 Завдання 1. Визначити причини, що породжують конфліктну ситуацію.

 Завдання 2. Згадати конфліктну ситуацію і програти її.

 Завдання 3. Кожна група обирає одну проблему і пропонує шляхи її вирішення, використовуючи отримані знання.

 Обговорення:

 — Як ви почувалися під час гри?

 — Як почуваєтеся після її завершення?

Вправа «Способи виходу з конфліктної ситуації»

 1. «Черепаха» (ухиляння). «Черепахи» втікають і ховаються у свій панцир, щоб уникнути конфлікту. Вони відмовляються від власних цілей і тримаються осторонь як від суперечливих питань, через які виникає конфлікт, так і від людей, причетних до суперечки. Вони вважають, що вирішувати конфлікт — річ безнадійна. Їм легше втекти (фізично чи психологічно) від конфлікту, ніж зустрітися з ним.

 2. «Акула» (примус). «Акули» намагаються переконати опонентів, силоміць

 примусити їх розв’язувати конфлікт. Для «акул» найголовніше — власні цілі, а стосунки з людиною для них другорядні. Вони будь-якою ціною готові досягати свого. Їх мало хвилює, чи вони комусь подобаються. «Акули» переконані, що конфлікти вирішуються тоді, коли хтось перемагає. Вони намагаються здобути перемогу, приголомшуючи суперників, нападаючи раптово, а також залякуючи або погрожуючи їм із позиції сили.

 3. «Плюшевий ведмедик» (згладжування). Для «ведмедиків» найголовніше — хороші стосунки, а власні цілі не мають для них великого значення. Вони прагнуть усім подобатися, щоб усі їх любили й цінували.

 4. «Лисиця» (компроміс). «Лисиці» невибагливі як у своїх цілях, так і в стосунках із людьми. «Лисиці» шукають компромісу. Вони жертвують частиною своїх домагань під час конфлікту й переконують іншого поступитися теж якоюсь частиною своїх цілей. Вони шукають такого рішення, щоб обидві сторони отримали «золоту середину». Вони готові пожертвувати заради досягнення згоди для спільного добра як частиною своїх домагань, так і стосунками.

 5. «Сова» (переговори). «Сови» дуже високо цінують власні цілі і стосунки. Вони розглядають конфлікт як проблему, яку треба розв’язати, і шукають таке рішення, яке б задовольнило і їхні власні цілі, і цілі власної сторони. «Сови» сприймають конфлікти як засіб поліпшення стосунків шляхом послаблення напруження між двома людьми. «Сови» не заспокояться, доки не буде знайдено рішення, яке б задовольнило й їх самих, і іншого.

 Обговорення:

 — Як ви думаєте, яка стратегія найправильніша?

 Підбиття підсумків. Усе залежить від ситуації, в якій ми опинилися.

 

Вправа «Маятник»

 Мета: зняття напруження після отриманих знань. Усі учасники стають у коло, а один із них — у центр кола. Йому пропонують розслабитися і довіритися іншим. Група починає повільно розгойдувати того, хто стоїть у центрі кола, ніби годинниковий маятник.

Вправа «Букет»

 Мета: закріплення позитивних емоцій; сприяння усвідомленню сили єдності і дружби.

 Ведучий. Візьміть у руки квіточку. Кожну квітку легко переламати і викинути, а якщо я зберу і спробую переламати всі разом, то мені це не вдасться. Ось так і в житті. Кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, у гурті, то ніякі вороги вас не здолають, усі негаразди легко подолаєте. Ми з вами зберемо ці квіти у букет, і це буде букет нашої єдності. Ось і завершився наш тренінг. На все добре!

 

 

 

 

 

 

 

Профілактика професійного згоряння. Семінар-тренінг для вчителів.

 

 

 

 

Мета: ознайомити з поняттям «стрес», «емоційне згоряння», навчити способам саморегуляції емоційних станів.

 

Обладнання: м’який стаканчик, аркуш-шпаргалка для вправи «Самопрезентація», м’яка іграшка, аркуші і ручки для вправи «Шляхи подолання стресу».

 

 

 

 

 

 

 

План.

1. Вступ.

 Повідомлення теми і мети заняття. (1 хв.)

 Вправа «Самопрезентація» (15 хв.)

2. Основна частина.

 Інформаційне повідомлення «Професійне вигоряння – різновид стресу» (5 хв.)

       Вправа «Стаканчик» (5 хв.)

 Інформаційне повідомлення «Емоційна культура як засіб профілактики професійного вигорання» (5 хв.)

       Вправа «Ниточка на маківці» (3 хв.)

 Робота в групах «Шляхи подолання стресу» (7 хв.)

3. Заключна частина.

 Вправа «Асоціації» (3 хв.)

 

 

 

 

 

Хід заняття.

 

Ведуча. Темою нашого заняття є профілактика професійного вигоряння. Сьогодні ми дізнаємося про зміст цього терміну, виконаємо декілька вправ для релаксації і послаблення стресових переживань, а також виробимо шляхи подолання стресу.

 

Вправа “Самопрезентація”

 

Ведуча. Зараз у нас є 15 хвилин, для того, щоб кожна із вас могла самопрезентувати себе, давши відповідь на запитання:

Що я ціную в собі?

Що є предметом моєї гордості?

Що я вмію робити найкраще?

Презентація відбуватиметься так: один із членів групи дає відповіді на поставлені запитання, закінчуючи називанням імені свого сусіда та словами “… передаю слово тобі.”, при цьому злегка торкається його. Наступний учасник відповідає за такою ж схемою і т.д., поки не відбудеться самопрезентація всіх учасників.

Інформаційне повідомлення.

 

Професійне вигоряння – це біда всіх професій, які передбачають постійне інтенсивне спілкування з людьми. Термін Вигоряння» використовують для позначення переживання стану фізичного, емоційного, психічного виснаження, що виникає внаслідок довготривалого включення в емоційно напружені та значущі ситуації у представників соціальних професій. Вигоряння можна вважати специфічним видом стресу, який інколи називають стресом спілкування. Чому ж саме такі професії є зоною ризику?

 

Серед факторів ризику, тобто потенційних стимуляторів розвитку вигоряння виділяють такі:

• Особистісні – схильність до інтроверсії, низька самооцінка.

• Статусно-рольові – невизначеність, незадоволеність своїм професійним і особистісним зростанням, негативні гендерні настанови, жорсткі поведінкові стереотипи, що виключають творчість.

 

• Корпоративні – тривалість та інтенсивність робочого навантаження.

Отже, чи є шляхи підвищення своєї стресостійкості? Звичайно, є, і вони дуже прості:

• Збереження значущих міжособистісних зв’язків – професійних, дружніх, сімейних.

• Досягнення своїх актуальних життєвих цілей, без відкладання їх на невизначене майбутнє.

• Зміцнення фізичного здоров’я.

• Наявність людей, до яких завжди можна звернутися по підтримку, допомогу, співчуття.

• Ставлення до стресів як до можливості зростання, отримання нового досвіду.

Людей, які вміють активно долати незгоди, не знесилюючись, не впадаючи у депресію, навряд чи колись торкнеться проблема професійного вигоряння.

 

Вправа “Стаканчик”

 

Ведуча ставить на долоню м’який стаканчик і говорить учасникам: “Уявіть, що цей стаканчик – для ваших найпотаємніших почуттів, бажань і думок. У нього ви можете покласти те, що для вас важливе і цінне, і те, що ви любите.”

Протягом кількох хвилин у кімнаті тиша, раптом ведуча зіжмакує цей стаканчик. Потім ведеться обговорення того, що відчули учасники і що їм захотілося зробити.

Запитання до учасників:

- Коли виникають такі почуття?

- Хто ними керує?

- Куди вони зникають потім?

Завершальні слова ведучої: “Те, що ви зараз пережили – це реальний стрес, реальне напруження, і те, як ви це пережили, і є ваша справжня реакція на стрес, реакція на проблеми, які виникають у вас у спілкуванні з іншими людьми”

 

Інформаційне повідомлення.

«Емоційна культура як профілактика професійного вигоряння»

Емоційна культура складається з дуже тонких навичок. Вона впливає на успіх взаємодії, порозуміння, сприяє подоланню вигоряння та його профілактиці.

 

Серед емоційних здібностей, які можна і потрібно розвивати в собі, можна віднести:

• Асертивність – здатнісь захищати свої права, свою справу, свої переконання, з повагою приймаючи погляди партнера по спілкуванню. Асертивність є своєрідним проявом чесності у стосунках: ви чітко говорите, що відчуваєте і що вас не влаштовує, не забуваючи про потреби іншого, і вам відповідають тим самим.

• Автономність, або відсутність емоційної залежності від партнера. Це здатність спиратися на впевненість у собі, внутрішню силу і прагнення задовольняти очікування і обов’язки, не стаючи їхнім рабом.

• Самореалізація, здібності і таланти, якими вас наділила природа. Самореалізуючись,ви приймаєте і себе, і своє оточення, і професію, і те місце, де ви знаходитесь на дорозі життя.

 

Вправа на релаксацію “Ниточка на маківці”

Виконується під час ходьби. Уявіть, що до вашої маківки прикріплена ниточка, яка вас тягне доверху. Поки ви в дорозі, відкиньте всі думки, окрім одної – про цю ниточку. В результаті покращується постава, нормалізується дихання, минає напруженість і очікування непрємностей.

 

Робота в групах «Шляхи подолання стресу»  

Учасники об’єднуються у 2 групи. Завдання: за 5 хв. розробити схему «Шляхи подолання стресу». На презентацію кожній групі дається по 1 хв.

 

Вправа “Асоціації”

Учасники сидять у колі. Передають один одному іграшку, називаючи якомога більше асоціацій до словосполучення “психічне здоров’я”.

Ведуча. Все те, що ми зараз казали, ми могли б побажати одна одній, чи не так?

 Обговорення заняття.